Вівторок, Травень 22

Як мотивувати дитину до навчання?

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Дізнайтеся, чому стимулювання нагородами не працює і що вибрати натомість.

Вибираємо мотивацію — внутрішню і зовнішню

Про внутрішню мотивацію ми рідко замислюємося. Це наші щирі бажання і, щоб пояснити свій стан, достатньо одного слова — «хочеться». Діти із задоволенням слухають музику улюбленої групи, майструють щось своїми руками або читають пригодницькі романи, тому що їм подобається це робити.

Зовнішня мотивація буває різною — від кишенькових грошей до оцінок у школі. Вона зводиться до фрази: «Зроби ось так — і отримаєш ось це».

Психолог Альфі Кон у книзі «Покарання нагородою» застерігає не тільки батьків, але й вчителів від різних заохочень. Одні батьки обіцяють відвести дитину в зоопарк за гарне навчання, інші купують гаджети або навіть платять гроші. Проблема в тому, що це не працює: школяр вчиться так само погано, а на додачу ще й ображається, що не отримав те, що йому обіцяли!

Вчителі намагаються мотивувати різними способами, які є більш шляхетними: вводять різні звання (кращий учень місяця), дають полегшення хорошим учням. Найчастіше буває так: кращим учнем місяця стає одна і та ж дитина, а полегшення отримує вузьке коло школярів, склад якого ніколи не змінюється. Решта просто відчувають себе невдахами.

Чому не працює зовнішня мотивація

Коли ми говоримо: «Зроби ось так — і отримаєш ось це», дитина спочатку сприймає обіцянку з ентузіазмом. Разом з цим у неї спрацьовує і інстинкт самозбереження.

Дитина починає шукати не творчий спосіб вирішення проблеми, а найнадійніший і найкоротший.

Вона запитує себе: «Навіщо ризикувати і здавати контрольну самому? Краще списати у відмінниці, так надійніше». Виходить, що відбувається підміна цілей: навчання не заради знань, а навчання заради отримання нагороди.

Зовнішня мотивація може відмінно працювати, але тільки разом з внутрішньою. Сама по собі вона не рухає вперед, а змушує «відбувати номер», скоріше отримати те, що хочеться, проклинаючи те, що робиш заради цього.

Що впливає на інтерес до навчання?

Кон виділяє три фактори, які впливають на мотивацію:

1. Маленькі діти готові вчитися і нічого за це не вимагають. У них сильно розвинена внутрішня мотивація: вони вчаться просто тому, що їм це цікаво.

2. Ефективно вчаться ті діти, які зберегли внутрішню мотивацію. А решту вважають неспроможними, але це не так. Деякі школярі отримують суцільні двійки, але при цьому виявляють себе в інших областях. Наприклад, знають напам’ять десятки пісень улюбленого виконавця (а на алгебрі не можуть пригадати таблицю множення). Або поглинуті читанням фантастики, а в бік класичної літератури навіть не поглянуть. Їм просто цікаво. В цьому і полягає суть внутрішньої мотивації.

3. Заохочення руйнують внутрішню мотивацію. Психологи Керол Еймс і Керол Двек з’ясували, що якщо батьки або вчителі роблять акцент на якомусь заохочення, то інтерес у дітей незмінно знижується.

З чого почати

Повернути мотивацію до навчання — процес довгий і успіх в основному залежить від батьків. Дорослим насамперед треба замислитися над змістом, співпрацею і свободою вибору.

1. Зміст. Коли дитина не виконує нашу вимогу, ми шукаємо способи впливати на її поведінку. Почніть з іншого: задумайтеся, наскільки розумна ваша вимога. Напевно, не станеться нічого страшного, якщо з фізики дитина буде отримувати не тільки четвірки і п’ятірки. І прохання «не шуміти» діти ігнорують не тому, що вони неслухняні, а з-за психологічних особливостей свого віку.

2. Співробітництво. На жаль, багатьом батькам це слово не знайоме в контексті спілкування з дитиною. Але чим старше діти, тим частіше ви повинні залучати їх до співпраці. Обговорювати, пояснювати, разом будувати плани. Спробуйте поговорити з дитиною як з дорослою людиною. Не треба сприймати в ножі бажання 15-річного хлопчика стати космонавтом. Спокійно поясніть, чому ви вважаєте це малореальним. Можливо, у ваших словах син знайде внутрішню мотивацію для зростання.

3. Свобода вибору. Дитина повинна відчувати себе частиною процесу, тоді вона буде відповідальніше підходити до вирішення проблем. Коли вона погано себе веде, запитайте її про причини. Ви можете заперечити, що і так знаєте, в чому справа, але все ж спробуйте. Можливо, відповідь вас здивує!

Шукаємо внутрішню мотивацію

Внутрішній стан дитини коригувати непросто, але все ж робота в цьому напрямку може принести плоди.

1. Навчіться приймати свою дитину. Наприклад, вам може не подобатися новий імідж дочки, але ви повинні його прийняти. Іншими словами, мова йде не про потурання, а про розуміння.

2. Поговоріть по душах. Якщо ви зі своєю дитиною досить близькі, для початку просто поговоріть. Спитаєте, що їй цікаво і які проблеми виникають у навчанні. Разом знайдіть вихід із ситуації.

3. Допоможіть дитині визначитися зі справою життя. Найчастіше внутрішньої мотивації не має, оскільки дитина не розуміє, навіщо їй взагалі потрібні ці формули, нескінченні правила та теореми. Важливо визначитися, чим хоче займатися дитина після школи. Зрозуміти це допоможуть і довгі розмови з батьками, і консультації з профорієнтації, і книги для підлітків.

4. Побудуйте навчальний процес на захопленнях дитини. У навчанні потрібно постаратися поєднати щирі інтереси дитини (внутрішню мотивацію) з шкільними предметами. Цей процес індивідуальний і вимагає великої уваги з боку батьків. Наприклад, вивчати англійську можна за допомогою улюбленого кіно (існують навіть цілі програми, присвячені культовим фільмам). А підлітка, який обожнює комп’ютерні ігри, напевно, захопить програмування і науки, які пов’язані з ним.

Витягнути з дитини цю внутрішню мотивацію — ось завдання із завдань. Але для чуйних, тих, що думають, щиро зацікавлених батьків це не має стати проблемою.

Джерело: Тутка

За матеріалами

Новини партнерів:
Share.

КОМЕНТУВАТИ