Сьогодні Трійця — свято зелені

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Підписуйтеся на нашу сторінку в Instagram

День Святої Трійці, Зелені свята, П’ятидесятниця — це одне велике свято для християн. Вважається найважливішим з 12 календарних свят року і відзначається три дні. Воно є перехідним, починається через п’ятдесят днів після Великодня. Для християн східного обряду, у 2019 році, Зелені свята починаються 16 червня, а в католиків — 9 червня.

Офіційним вихідним призначений тільки один день Трійці, а оскільки починається воно в неділю, то додатковий вихідний переноситься на понеділок. Так, виходить, що свято триватиме 16–18 червня, а три вихідних в українців 15–17 червня. Розказуємо про значення Дня святої Трійці, його традиції та прикмети:

Значення Зелених свят або Святої Трійці

За християнськими віруваннями, вперше почали святкувати апостоли — учні Ісуса. У цей день, п’ятдесятий від Великодня, на них зійшов Святий Дух. Тож, щоб увіковічнити пам’ять про це диво — вони почали святкувати Трійці. Офіційним християнським святом цей день став у 381 році. Його затвердили в Константинополі на соборі всіх вірян. А на території Київської Русі святкувати таку дату почали значно пізніше, аж через 300 років після прийняття християнства.

До того часу, Зелені свята були періодом завершення весняного календарного циклу й початком літнього. У цей час величали дерева та всю рослинність, закликали майбутній врожай. Саме цим можна пояснити традиції озеленення осель під час свят.

Традиції святкування Трійці

Напередодні зеленої неділі — ретельно прибирали всю оселю. Кімнати та, навіть подвір’я прикрашали зеленими гілками. Брали гілки клену та верби, липи та акації, а також ясені, горіха та дуба. А от осика вважається забороненою рослиною, адже за легендою на ній повісився Юда. Свіжу зелень розставляли в горщиках, прикрашали нею вікна, двері, ікони. А підлогу будинку застеляли ароматними рослинами: любистком та м’ятою, татарським зіллям тощо.

Обов’язковий ритуал під час Зелених свят — відвідування могил померлих родичів. Їх також прикрашають зеленими гілками. А також влаштовують на цвинтарі поминальну трапезу. До речі, ці традиції в Україні збереглися досі, особливо в селах. Раніше всі приходили до могил в один день, ще до Трійці. А саме в суботу, яка називалася Дідовою.

Не можна в четвер перед Трійцею ходити купатись, адже за легендою, у цей день із води виходять русалки, які можуть затягнути у воду.

Для хлопців Зелені свята вважали раніше чудовим часом, щоби посвататись. Мовляв, шлюб буде вдалим і довгим. А в дівчат заведено на Трійцю ворожити на судженого. Також, ходити в ліс збирати цілющі трави та кидати русалками сплетені з зелені вінки. Русалки, нібито, у замін пришлють заможних наречених.

Ще раніше, до прийняття християнства, це свято не асоціювалось з Трійцею та було просто Зеленим тижнем. Тривало воно сім днів, а супроводжувалося веснянками, танцями та розвагами для молоді. Такі ж дохристиянські свята прослідковуються в древніх греків та сербів — вони так само збирали зелені гілки та квіти, плели з них вінки й несли додому.

Усім рослинам у дні святкувань приписували магічні властивості. З них робили настоянки, відвари та талісмани. Відвари та настоянки використовували для лікування, профілактики застуди, краси. А талісмани робили так: збирали та засушували трави з квітами, обкурювали мелісою, чебрецем або кропивою і клали в маленький мішечок.

Зараз же, головна традиція, пов’язана із зеленню — це освячення гілок та квітів у церкві.


Новини партнерів:
Share.

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР